Я несу в своїх долонях свічку,
Свічку пам’яті про втрачених людей,
Про жадані колоски пшениці,
Які з страхом притискали до грудей.
Хай горить вона і не згасає,
Свічка болю, як гірка сльоза,
Знов минуле в вічність промовляє,
Голос правди лине в небеса.
Голод… Це страшне слово
повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі
доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи
творців цієї чорної сторінки в історії України.
Відкриті архівні
документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору,
фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний
режим.
Народ України пам’ятає
сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних
подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо
молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того,
щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
До цієї дати 22 та 23 листопада в бібліотеці пройшов хронометр пам’яті: « Голодомор: душа горить і
тане мов свіча».
Ведучі заходу
ознайомили вихованців Марківської гімназії та Марківської ЗОШ I-II ступенів із трагічними сторінками тих страшних подій
української історії, зокрема і спогадами очевидців Голодомору нашого району.
Для присутніх було
презентовано відео «Білим по – чорному », на якому були
представлені архівні документи, ілюстровані матеріали. Наприкінці заходу був
проведений огляд літератури «…свічка пам`яті бринить сльозами» під
час якого бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких
міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.
Комментарии
Отправить комментарий